Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Попередження насильства в сім'ї
Зараз час карантину. Відповідно всі члени родини дома. Підвищується ризик випадків образ, погроз, побиття, тобто насільства в сім"ї. За даними UNICEF більше 60 % дітей від двох до 14 років підпадають під психологичне чи фізичне покарання з боку близьких. Щоб попередити такі прояви життя пропоную наступний матеріал.
Бити чи не бити? Дуже делікатна тема. Більшість людей, які вдарили дитину не зізнаються в цьому, не обговорюють це з друзями. Намагаються забути, не згадувати. Робити це соромно і неприпустимо. Бити дітей не можна. Не можна і крапка. Однак у багатьох у міру підростання дитини крапка перетворюється у кому, і виходить речення : "Бити дітей не можна, але я роблю це."
"Я одружена, дочці 11 років. Дуже часто зриваюсь на ній, злюсь, можу вдарити, накричати. Чоловік бачить це і робить те саме. І самих нас наказували у дитинстві, ми розуміємо, що так не можна. Але бувають ситуації, коли просто не контролюю себе. Потім переживаю, ненавиджу і себе, і чоловіка за це. Як розірвати замкнуте коло?
Агресія - це енергія, без якої життя людини неможливе. Інколи люди дивуються цьому факту. Можливо і ви зараз здивуєтесь, але це так. Агресія дуже потрібна нам усім. Інакше як ми зможемо захищати свої права, особисті інтереси, розуміти, що нам щось не подобається? Все це можливо тільки завдяки агресивним імпульсам всередині нас, які наштовхують на розумінння того, що щось іде не по плану. І якщо у людини є досвід справлятися з емоціями, агресія не буде назбируватися до критичної позначки і випускатися фейєрверком ярості, а під час проявів роздратованості буде виражатися в допустимій формі.
Наприклад, дитина прийшла додому пізно. Можна сказати: " У нас з тобою була домовленість, що ти будеш приходити додому о восьмій, а ти не дотрималася її. Порушила домовленість уже не перший раз. Мене це злить. Адже ,якщо ти порушуєш договір і не тримаєш слово, значить наш договір не дійсний. Ти його розірвала. Як нам бути у цій ситуації?
Але це в тому випадку, коли є розуміння. Коли його нема, агресивні імпульси виражаються неконтрольованими всплесками ярості і злості.
Чому діти потрапляють під удар?
У сім"ї, де батьки не вміють справлятися зі своєю агресивною енергією, страждає дитина. Вона слабша, здачі не може дати. З дітьми можна собі дозволити те чого не можна з чоловіком, чи колегами - дати свободу почуттям, накричати, вдарити, образити. І все це безнаказано.
Як змінити ситуацію?
Потрібно навчитися випускати емоції другим способом.
По-перше,зізнайтесь собі самому, що ви страждаєте від приступів неконтрольованої агресії і хочете змінити це. Швидше за все, в дитинстві до вас відносились так, як ви видноситесь до дитини. Насилля породжує насилля. Або навпаки, у вашій родині була заборона на агресивні почуття. У будь якому випадку вас не навчили справлятися з агресивними імпульсами всередині.
По-друге, замисліться: чи тільки поведінка дитини є причиною стану ярості? Чим ще ви не задоволені? Проанализуйте всі сфери свого життя, відносини з тими, хто вас оточує. Опишіть для себе ситуації з людьми, які викликають негативні емоції і на яких ви хотіли би накричати, вдарити, але не можете. Подумайте про інші способи виразити їм свій негатив у доступній формі. Спробуйте зробити це у житті.
Третє, проаналізуйте, як розвивається ваша агресія на дитину. Відмотайте поступово ситуацію назад і згадайте як по краплі почала наповнюватися чаша ярості. Дойдіть до моменту, коли роздратування тільки почало лоскатати вам нерви. Познайомтесь з тими пусковими механізмами, які вас заводять. Спробуйте змінити до них відношення.
Четверте, представте як могла б розвинутися ситуація без побиття дитини. Злість - це реакція на те, що щось пішло не так, як хотілося б. Як ви можете донести це до дитини без удару? Спробуйте зробити так у житті.
Для отримання додаткової інформації Ви можете звернутися до: Міністерства України у справах сім"ї, молоді та спорту тел. (044)279-09-81, до управлінь у справах сім"ї, молоді та спорту за місцем проживання: Волинська область (03322)4-32-64, або телефонуйте на "гарячу лінію" з питань запобігання насильству 8-800-500-33-50
Практичний психолог Олена Баннікова
Бити чи не бити? Дуже делікатна тема. Більшість людей, які вдарили дитину не зізнаються в цьому, не обговорюють це з друзями. Намагаються забути, не згадувати. Робити це соромно і неприпустимо. Бити дітей не можна. Не можна і крапка. Однак у багатьох у міру підростання дитини крапка перетворюється у кому, і виходить речення : "Бити дітей не можна, але я роблю це."
"Я одружена, дочці 11 років. Дуже часто зриваюсь на ній, злюсь, можу вдарити, накричати. Чоловік бачить це і робить те саме. І самих нас наказували у дитинстві, ми розуміємо, що так не можна. Але бувають ситуації, коли просто не контролюю себе. Потім переживаю, ненавиджу і себе, і чоловіка за це. Як розірвати замкнуте коло?
Агресія - це енергія, без якої життя людини неможливе. Інколи люди дивуються цьому факту. Можливо і ви зараз здивуєтесь, але це так. Агресія дуже потрібна нам усім. Інакше як ми зможемо захищати свої права, особисті інтереси, розуміти, що нам щось не подобається? Все це можливо тільки завдяки агресивним імпульсам всередині нас, які наштовхують на розумінння того, що щось іде не по плану. І якщо у людини є досвід справлятися з емоціями, агресія не буде назбируватися до критичної позначки і випускатися фейєрверком ярості, а під час проявів роздратованості буде виражатися в допустимій формі.
Наприклад, дитина прийшла додому пізно. Можна сказати: " У нас з тобою була домовленість, що ти будеш приходити додому о восьмій, а ти не дотрималася її. Порушила домовленість уже не перший раз. Мене це злить. Адже ,якщо ти порушуєш договір і не тримаєш слово, значить наш договір не дійсний. Ти його розірвала. Як нам бути у цій ситуації?
Але це в тому випадку, коли є розуміння. Коли його нема, агресивні імпульси виражаються неконтрольованими всплесками ярості і злості.
Чому діти потрапляють під удар?
У сім"ї, де батьки не вміють справлятися зі своєю агресивною енергією, страждає дитина. Вона слабша, здачі не може дати. З дітьми можна собі дозволити те чого не можна з чоловіком, чи колегами - дати свободу почуттям, накричати, вдарити, образити. І все це безнаказано.
Як змінити ситуацію?
Потрібно навчитися випускати емоції другим способом.
По-перше,зізнайтесь собі самому, що ви страждаєте від приступів неконтрольованої агресії і хочете змінити це. Швидше за все, в дитинстві до вас відносились так, як ви видноситесь до дитини. Насилля породжує насилля. Або навпаки, у вашій родині була заборона на агресивні почуття. У будь якому випадку вас не навчили справлятися з агресивними імпульсами всередині.
По-друге, замисліться: чи тільки поведінка дитини є причиною стану ярості? Чим ще ви не задоволені? Проанализуйте всі сфери свого життя, відносини з тими, хто вас оточує. Опишіть для себе ситуації з людьми, які викликають негативні емоції і на яких ви хотіли би накричати, вдарити, але не можете. Подумайте про інші способи виразити їм свій негатив у доступній формі. Спробуйте зробити це у житті.
Третє, проаналізуйте, як розвивається ваша агресія на дитину. Відмотайте поступово ситуацію назад і згадайте як по краплі почала наповнюватися чаша ярості. Дойдіть до моменту, коли роздратування тільки почало лоскатати вам нерви. Познайомтесь з тими пусковими механізмами, які вас заводять. Спробуйте змінити до них відношення.
Четверте, представте як могла б розвинутися ситуація без побиття дитини. Злість - це реакція на те, що щось пішло не так, як хотілося б. Як ви можете донести це до дитини без удару? Спробуйте зробити так у житті.
Для отримання додаткової інформації Ви можете звернутися до: Міністерства України у справах сім"ї, молоді та спорту тел. (044)279-09-81, до управлінь у справах сім"ї, молоді та спорту за місцем проживання: Волинська область (03322)4-32-64, або телефонуйте на "гарячу лінію" з питань запобігання насильству 8-800-500-33-50
Практичний психолог Олена Баннікова
Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.