БЕЗПЕЧНЕ ЛІТО: ЖИТТЄВО ВАЖЛИВІ ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ
Як за літо допомогти дитині відновитися та підготуватися до навчання: поради психологів
Як зробити літо корисним?
КАНІКУЛИ Й НАВЧАННЯ: ЧИ МОЖНА ПОЄДНУВАТИ
МОЗ: Рекомендації як реагувати батькам, коли дитина нічого не хоче
Поради психолога батькам щодо успішного навчання дітей:
1. Дотримуватися загально прийнятих норм поведінки, чіткого режиму життя (розподіл часу для праці, навчання, дозвілля, відпочинку); практикувати визначення кожному членові сім’ї його обов’язків, конторолювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, внутрісімейні плани тощо.
2. Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитися її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями та способами їх задоволення.
3.Знати товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування, сповідувані нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.
4.Виховувати в дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров’я, культивувати розуміння обов’язку, допомагати в майбутньому своїм престарілим батькам і родичам, дітям, усім нужденним людям утримувати свою сім’ю.
5.Компетентно й педагогічно грамотно (без повчань, моралізування, докучливості, залякування, з урахуванням вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани, токсикомани, алкоголіки). Намагатись, аби перша інформація про наркотичне лихо та сумнівний кайф надійшла до дітей саме від батьків, родини, а не від компанії, з вулиці тощо.
6.Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує наркоманію, зваблює їх насолодою від уживання наркотичних і токсичних речовин.
7.Розвивати й заохочувати самостійність у дітей, уміння відстоювати свою позицію, власні переконання; навчати протистояти агітації прихильників сучасного способу життя, «прикрашеного» наркотичними й токсичними речовинами,алкоголем тощо.
8.Підтримувати постійний зв’язок зі школою, іншими виховними структурами суспільства, допомагати їм у пропаганді й утвердженні здорового способу життя підростаючого покоління.
9.Знати й уміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин, алкоголю тощо (зміни фізичного стану, поведінки, активності тощо).
10.Бути готовими до консультацій із педагогами, психологами, медиками; до відвертої та спокійної розмови з дитиною; до прийняття певних дисциплінарних рішень щодо обмеження непродуктивного часу життя дитини й контактування її з підозрілими товаришами. Первинною профілактичною роботою стає якомога повна інформація про фізичне, психологічне й духовне здоров’я людини, його збереження.
Доброзичливий, здоровий клімат у школі допомагає викликати учнів на відверту розмову, краще сприйняти інформацію. Тяжіння підлітка до вживання психоактивних речовин найчастіше є симптомом більш загального особистісного неблагополуччя, ніколи не буває випадковим, а є логічним завершенням попереднього розвитку. Саме ці особливості викликають відхилення в поведінці, напруженість у соціальних контактах, які в свою чергу пов’язані з виникненням потреби змінити свій психічний стан.
РЕКОМЕНДУЄМО БАТЬКАМ
• Радійтевашомусину, дочці.
• Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорливим тоном.
• Коли дитина з вами розмовляє,слухайтеуважно, не перебиваючи.
• Встановіть чітко визначені вимоги до дитини.
• У розмові з дитиною називайте як найбільше предметів, їхніх ознак, дій з ними.
• Ваші пояснення повинні бути простими і зрозумілими.
• Говоріть чітко, ясно.
• Будьте терплячі.
• Спочаткузапитуйте "Що", а потім "Навіщо і чому".
• Щодня читайте дитині й обговорюйте прочитане.
• Заохочуйте в дитині прагнення ставити запитання.
• Заохочуйте цікавість, допитливість і уяву вашої дитини.
• Частіше хваліть дитину.
• Заохочуйте ігри з іншими дітьми. Піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження, про які вона могла б розповісти.
• Намагайтеся, щоб дитина разом із вами щось робила вдома.
• Збирайте платівки, касети, диски із записами улюблених пісеньок, віршів, казок та мультфільмів дитини: нехай вона слухає і дивиться їх знову і знову.
• Намагайтеся виявити цікавість до того, що їй подобається робити (колекціонувати, малювати та ін.)
• Регулярно водіть дитину в бібліотеку.
• Будьте прикладом для дитини: нехай вона бачить, яке задоволення ви одержуєте відчитання газет, журналів, книг.
• Не втрачайте почуття гумору.
• Грайте з дитиною в різніігри.
• Чимось займайтеся разом усією родиною.
• Допоможіть дитині вивчити її ім'я, прізвище, адресу.
НЕ РЕКОМЕНДУЄМО
• Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви все зрозуміли, не відвертайтеся, покидитина не закінчиларозповідати, — іншими словами, не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона говорить.
• Не ставтезанадтобагатозапитань.
• Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
• Не змушуйте дитину робити що-небудь, якщо вона крутиться, втомилася, засмучена.
• Не вимагайте занадто багато — пройде чимало часу, перш ніж дитина привчиться самостійно прибирати за собою іграшки чи упорядковувати свою кімнату.
• Не слід постійно виправляти дитину, постійно повторюючи: "Не так, перероби".
• Не говоріть: "Ні, вона не червона", краще скажіть: "Вона синя".
• Не треба критикувати дитину віч-на-віч, тим більше не слід цього робити в присутності інших людей.
• Не треба встановлювати для дитини безліч правил: вона перестане звертати на них увагу.
• Не очікуйте від дитини розуміння:
- усіхлогічних правил;
- усіх ваших почуттів;
- абстрактних міркувань і пояснень
• Не виявляйте підвищеного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині вперед чи деякого регресу.
• Не порівнюйте дитину ні з якими іншими дітьми: ні з її братом (сестрою), ні із сусідами, а ні з її приятелями чи родичами.
• Частішерадьтеся з фахівцями, іншими батьками, читайте книги з питань виховання
Хто така «лінива мама»
Про дитячу самостійність
Як сформувати адекватну самооцінку у дитини
Як негативні новини спотворюють наше мислення
Моя дитина підліток мене не чує
Як говорити про військову агресію, теракт і напад
Як знущання проявляються на поведінці дитини