Навчання дітей з порушеннями опорно-рухового апарату та тяжкими порушеннями мовлення

Труднощі опанування письма пов’язані, насамперед, із несформованістю або порушенням в учнів із церебральним паралічем та порушеннями опорно-рухового апарату та тяжкими порушеннями мовлення хапальної функції п’ясті. Акт письма, що потребує плавного руху п’ясті, порушений унаслідок слабкості м’язів, розладів м’язового тонусу п’ясті. Такі учні під час письма зазвичай тримають ручку неправильно, часто сильно стискають її в кулак, письмо виконується за рахунок рухів п’ясті, а іноді й усієї руки. Пальці при цьому дуже напружені і міцно стискають ручку. Це призводить до того, що діти пишуть дуже повільно, нерозбірливо, пропускають букви, букви різні за розміром, “стрибають”, плавність письма порушена. Особливо важко їм дається з’єднання окремих елементів букв. Можна виокремити два основні типи неправильного письма у таких дітей. В одному випадку учень починає писати нібито з достатньою силою і нормальними за розміром буквами, потім їх розмір змінюється, рядки спускаються вниз, розбірливість письма помітно зменшується. В другому - навпаки, учень починає писати дрібними буквами майже без натиску, потім розміри букв і сила натиску збільшуються.
Нерівномірність письма особливо виражена в учнів з гіперкінезом, оскільки мимовільні рухи перешкоджають роботі пальців у момент письма. Саме тому у цих дітей при гарному початку рядка раптово письмо обривається і йде хвиляста, переривчаста лінія вгору або вниз, часто з проривом сторінки зошита.
Учителеві необхідно враховувати, що акт письма у дітей із церебральним паралічем та порушеннями ОРА та тяжкими порушеннями мовлення формується вкрай повільно. Водночас, навіть при вже сформованому акті письма значні обсяги письмових робіт у старших класах, збільшення швидкості письма під диктовку призводять до посилення порушення моторики руки.
Розлади моторики рук виявляються у процесі формування трудових і побутових навичок. На уроках праці таким дітям без спеціальної корекції важко працювати з пластиліном: вони не можуть його розкочувати, розділяти на частини, ліпити фігурки. Несформованість функції диференціації захвата й утримання предмета, мимовільні рухи і неможливість вільно співвідносити м’язові зусилля з руховим завданням перешкоджають виконанню трудових операцій із природним матеріалом і папером.
Особливості рухових порушень із церебральним паралічем та порушеннями ОРА виявляються і на уроках фізичної культури. Виконання фізичних вправ та танцювальних рухів ускладнене, оскільки учні не можуть правильно відтворювати вихідні положення, виконувати рухи, зберігати стійкість у статичній позі, виконувати вправи з потрібною амплітудою, здійснювати рухи в потрібному темпі, узгоджувати рухи рук, тулуба, ніг і голови.
У деяких дітей особливості навчальної діяльності можуть бути зумовлені несформованістю зорово-моторної координації (неузгодженою роботою рук і очей). Наприклад, дитина стежить очима за рухами рук і контролює їх поглядом під час застібання гудзиків, шнурування черевиків, конструювання, малювання, письма. Зорово-моторна координація особливо важлива на початковому етапі навчання читання, коли дитина стежить очима за пальцем, яким визначає послідовність букв, складів, слів. Учні із церебральним паралічем та порушеннями опорно-рухового апарату не утримують робочий рядок у зошиті або в книзі під час читання, оскільки “зісковзують” з одного рядка на інший, унаслідок чого не можуть зрозуміти зміст прочитаного або перевірити своє письмо.
Описуючи труднощі таких дітей під час засвоєння програмного матеріалу, не можна не зупинитися на особливостях їхньої психічної діяльності. Зустрічаються діти, які повільно “входять” у завдання. У таких випадках потрібен індивідуальний підхід з боку вчителя, який має повторювати завдання, загострюючи увагу на складних місцях, спокійним голосом спонукати дитину до роботи. Якщо дитина важко переключається з одного виду роботи на інший, їй треба дати час перепочити перед виконанням нового завдання. Для таких дітей характерні низька, нестійка працездатність, швидке виснаження, знижена увага, що призводять до помилок ( пропуски букв, складів, слів, їх перестановка, недописування слів тощо). Такі учні можуть у різний час ті самі завдання виконувати краще або гірше, тобто кількість і якість їхніх помилок мінливі (залежить від самопочуття, стану дитини).
Практичний психолог Олена Вячеславівна Баннікова